Процесуальні документи у цивільному судочинстві: письмові заяви учасників провадження по суті справи, письмові заяви учасників, справи із процесу

Нові процесуальні кодекси України, зокрема Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК). що були прийняті в ході реформи правосуддя, уніфікували правові питання та вимоги щодо процесуальних документів, які застосовуються у судовій практиці при здійсненні цивільного, господарського та адміністративного судочинства, а також у стадіях судового провадження. Кримінальний процес із зрозумілих причин стоїть осторонь, хоча й тут прослідковуються певні спільні питання. Таким чином, вказані уніфіковані підходи мають на меті спрощення процедури складання цих документів, оскільки однакові підходи і термінологія відтепер притаманні різним судочинствам. На перших порах ці новітні підходи йшли у розріз з багаторічним досвідом і звичками, коли навіть професійні правнпкн відчували певний дискомфорт, проте згодом все стало на свої місця. Тобто сталося узагальнення правових складових, що стосуються процесуальних документів, а також набуття практичного досвіду у правозастосуванні через призму вимог чинного процесуального законодавства, виправлення перших практичних помилок, стандартизації підходів судів усіх інстанцій до цих питань, вироблення правових позицій Верховного Суду. У цьому виданні будуть висвітлені особливості вимог щодо процесуальних документів в цивільному судочинстві з урахуванням як спільних вимог для права процесуального, так й специфічних підходів, які обумовлені тими провадженнями, що притаманні саме цивільному процесу (тобто позовне, наказне та окреме провадження). Цей практичний посібник покликаний перш за все визначити загальні правила складання процесуальних документів у цивільному судочинстві з визначенням їх черговості, строків подання та інших супутніх складових. Саме тому наголос буде зроблений на цьому, а не на якнайширшому охопленні конкретних правовідносин, які є предметом судового розгляду у цивільному судочинстві. Це важливо з огляду на нові підходи у процесуальному праві, коли наявні дуже високі вимоги до формальних складових процесуальних документів, недотримання яких може завадити належному формуванню правової позиції учасників цивільного провадження, а в кінцевому підсумку і захисту прав особи. Такий підхід диктується ще і не в останню чергу змінами у правовому підході до питань представництва у суді. Нині участь адвоката у судовому провадженні і його роль збільшені безпрецедентно як для вітчизняного законодавства і судової практики. Проте ніхто не заважає особі самостійно захищати у суді власні права. Але ж коли особа представляє у суді сама себе (сучасний інститут під назвою «самопредставництво»), то їй без практичних порад буде важко дотриматися вимог законодавства взагалі і суду у конкретній справі зокрема щодо складання необхідних процесуальних документів. Таким чином цей посібник розрахований на широке коло читачів, які потребують практичних порад при зверненні до суду. Також посібник буде у нагоді правникам-початківцям та студентам юридичних факультетів, а також їх викладачам.